Її співоча кар’єра розпочалась після перемоги в пісенному телепроєкті, і вже 18 років Наталія Валевська тішить своїх прихильників своєю творчістю. Про нову пісню «Рідна моя сім’я», секрети стрункості та кризу середнього віку співачка розповіла ведучим радіошоу «Зроблено в Україні».
– Як вдається завжди залишатись такою енергійною та життєрадісною?
В моєму житті були прекрасні вчителі, які показали як не варто робити. Від цього все й почалось. Я навчила виходити з деструктивну в позитив. Загалом, якщо ти віруєш, то ти на прямому зв’язку з Богом. Мій день починається з ранкової молитви, тому як можна почувати себе погано після такого налаштування? Не можна! Згодом афірмація, заряджена вода… Кожна жінка в душі відьма (сміється). До речі, знаєте чим відрізняється фея від відьми? Настроєм. Тож не варто жінкам псувати настрій, щоб вони завжди були феями.
– Ти надзвичайно струнка. Як слідкуєш за своєю фігурою?
Додам трішки дьогтю. В мене є розтяжки, які додавали мені комплексів і я навіть відмовлялась носити деякі речі, щоб не демонструвати їх. Але мені допомогли рідні та близькі, які певний час жартували наді мною. А згодом я зрозуміла, що нічого не має залежати від думки оточення. В мене вже є внутрішня опора і як би я не виглядала – я себе люблю. Не буду лукавити, я щодня присідаю, роблю фізичні вправи без спортзалу. Це можна робити скрізь і хоча б 5 хвилин на день виділяйте на себе. І звичайно харчування…
– Твоя улюблена страва?
Зараз так стається, що я їм насіння чіа з ягодами годжі. Я сама не знала, що це таке, але довелось дізнатись. В нас є свої суперфуди – полуниця, лохина, чорниця. Я ще дуже люблю ківі.
– Ти ще й спробувала свої сили у приготуванні бограчу?
З косулі! Я була натхненницею чемпіона України та Угорщини з приготування бограчу пана Йозифа. Я просто брала велику ложку, помішувала і дивилась. Нам, жителям міста, скуштувати таку страву на свіжому повітрі – це дуже круто. Це було на термальних водах в Косино, де я святкувала свій ювілей. До речі, ми там з хлопцями із добровольчого батальйону грали гольф і пропагандували цей спорт. До речі, та я вперше спробувала грати в гольф і посіла друге місце.
– Ти б продовжила займатись гольфом?
Так, мені сподобалось. Кайф в тому, що там не можна користуватись телефонами, відривати когось, а треба сконцентруватись. Це як певна медитація. В мене не було завдання потрапити в лунку. Мені сказали, що потрібно цілитись в прапорець, і вже якось воно влучило.
Я часто слухаю аудіокниги й тоді якраз зупинилась на «Мільйонер за хвилину». Там описується, як варто концентруватись, щоб влучити в ціль.
– Яка книга тобі допомогла в житті?
Певний час в мене тривала криза середнього віку. Про це я відверто і чесно писати у своїх соцмережах. Я вибралась із того стану, бо в мене є певні психологічні знання і уміння. В кого їх немає, тим досить складно подолати цей період. Люди можуть роками перебувати в цій кризі, але ж ми народжені для щастя. Тому є одна чудова книга, яка мені теж допомогла – «Жінка, яка має план». Думаю, хоча б раз в житті таку книгу варто прочитати. Ще я просто «проковтнула» книгу Наталії Самойленко «Їж. Пий. Худни».
– У тебе з’явилась музична новинка «Рідна моя сім’я». Розкажи про неї.
Доля мене звела з прекрасним чоловіком, львів’янином Назарієм Гуком, який працював з багатьма артистами. У лютому в нас з’явилась пісня «Я люблю Україну», а тепер є ще одна композиція для мого восьмого альбому. Попередня назва була «На крилах», але я подумала, що назва «Рідна моя сім’я» зрозуміліша. Моя мати й Назарія за кордоном, тому ми на одній хвилі й розуміємо, як це розлучитись із мамою. Це біль, навіть в дорослому віці хочеться бути поруч, поцілувати маму, обійняти. Для більшості людей, родина – найвагоміше в житті. Раніше я думала, що найважливіше – слава, здобутки, титули, але ж вони не принесуть любов, не поцілують в щічку і водички не подадуть.
– Схарактеризуй свою сім’ю.
Моя сім’я – мій чоловік Володя, з яким ми разом вже 19 років. Це і друзі, які не є кровними, але є рідним. «Рідна моя сім’я» – це звичайно мама з татом, рідний брат Андрійчик. Мені чоловік казав, що всі ці роки думав про те, чому я так люблю всіх людей. Він чекав, коли ж це стане зрозумілим. Напевне сприймав мою любов до усіх як лицемірство. Але мене так навчили рідні. «Рідна моя сім’я» – це усі люди. Українці можуть навіть в Пекіні впізнати мене і кричати: «Наташа!» Уявляєте?
– Чи були в тебе якісь курйозні випадки під час концертів?
За 18 років творчої діяльності було всяке. Сцени ж бувають різні й ніхто не думає про те, як артист має дві години співати, танцювати й рухатись там. Бувало, що застрягали підбори, я продовжувала співати, але одночасно смикала ногою, що витягнути. Не завжди вдавалось, бувало я знімала взуття на сцені. Одного разу я мікрофоном вибила собі зуб. На сцені завжди є шнуровий мікрофон для тих, хто виступає з гуртом і так далі. Коли в моєму мікрофоні сіли батарейки, а пісня ще не закінчилась, мені треба було швидко вирішити цю ситуацію. Я побачила шнуровий мікрофон і почала його витягувати. Висмикнула так, що подрібнила два передні зуби. Я одразу в думках почала фантазувати, що в мене вже повний рот крові та чи варто продовжувати співати. Ну я все ж доспівала і завершила свій виступ.
– У тебе більшає патріотичних пісень. Якість сучасної української музики зростає?
Я трішки експериментувала і робила модну, сучасну музику. Всі продюсери казали, що це те, що треба. Але моїм прихильникам не подобається така музика. Її не будуть співати через 10 років. Я вирішила, що хай я не буду модною, але буду в серцях людей, які мене люблять. Те, що роблять мої колеги – це чудово. Таки наробили шуму! Я пишаюсь цим.
– Яка пісня для тебе є особливою?
В моєму репертуарі є доленосні пісні, які я співаю з концерту в концерт. Мені нещодавно написала якась дівчина, що побачила мене в Косино і згадала пісню «Палала», в неї почалась ностальгія. А в мене теж вона почалась, бо коли я її співала, то відчувала певні емоції. В мене до кожної пісні прив’язані певні емоції. Не всі співаки мають пісню, яку люди співають вже десять років. Я пишаюсь піснею «Палала».
Вже 18 років пройшло, але я ще раз хочу подякувати усім, хто колись проголосував за мене в проєкті «Шанс» і це змінило моє життя назавжди. Я стала відомою артисткою, а музика – це моє життя.
Радіошоу «Зроблено в Україні»
Христина Ткачук
Залишити відповідь