Олена Березовська: «Моя місія – допомагати людям без медичної освіти»

Вона приїхала до міста у якому виросла та здобула освіту. Вродженка мiста Городенка, що на Франківщині, вже 20 років живе та працює у Канаді. Зараз Олена Березовська завітала до Івано-Франківська із медичними лекціями та презентацією книги. Читальна зала бібліотеки ІФНМУ була переповнена медиками, студентами, дівчатами та мамами. Олена Березовська – лікар-дослідник, акушер-гінеколог, засновник та керівник Міжнародної Академії Здорового Життя (International Academy of Healthy Life) розповіла кореспонденту «Вежі» наскільки складно реалізуватись у своїй професії за кордоном, чому українська медицина пасе задніх та дала поради франківчанкам щодо вагітності.
 
ginekolog-1
 
– Що для вас Івано-Франківськ?
 
Івано-Франківськ – не тільки рідне місто, в якому я виросла, це місто, яке асоціюється, як перлина Західної України. Тут були зібрані культурні традиції та мешкала провідна інтелігенція. Коли зараз я порівнюю зміни, які відбуваються у Києві чи Львові, то бачу, що у Франківську досить високий прогресивний рух і це дуже тішить. Нехай Івано-Франківськ – це обласний центр, проте він прогресує, тутешні люди прагнуть знати більше.
 
– Яка ваша місія, як лікаря, як громадянина суспільства?
 
– Коли я починала свою публіцистичну діяльність, то в першу чергу хотіла допомагати людям. В певній мірі, я бачила свою місію у допомозі людям без медичної освіти. Часто люди стикалися із наслідками відсталості у медицині та із застарілими діагнозами. Мені стало шкода цих людей, тому я намагалася щось змінити. Я чудово розуміла у яких умовах працюють мої українські колеги і те, що через не найкращі умови вони не можуть «прорости» так, як вони того хотіли б. Тому я почала писати свої статті та книги для того, щоб ця інформація була і для лікарів і для людей.
 
Я помічаю велику зацікавленість з боку лікарів у моєму приїзді. Я читаю декілька лекцій і серед лікарів. Для мене це демонстрація зацікавлення лікарів у прогресі. Мені цікаво працювати із колегами, оскільки від них залежить, як будуть діагностуватися та лікуватися захворювання. Зміна системи охорони здоров’я починається зі зміни лікарів, їхнього мислення та ставлення до прогресу.
 
14454026_603477706490873_358181440_o
 
– Що вас здивувало у медицині Канади? Що суттєво відрізнялося від української?
 
Мені було важко сприйняти раціональність канадської медицини. У нас лікарі керувалися тим, що пацієнт завжди правий. В Канаді підхід був простий та раціональний – до уваги беруть не тільки гроші, але і тести та ліки. З часом я зрозуміла, що такий підхід покриває інтереси пацієнта. В першу чергу, щоб його не виснажувати великою кількістю діагностичних методів, коли натомість є високоякісні методи, за допомогою яких можна поставити правильний діагноз. Для чого призначати масу додаткових ліків, якщо є ефективні методи лікування? Коли я це зрозуміла, мені стало простіше бачити різницю і розуміти медицину Заходу.
 
– Що дивує канадських лікарів в українському лікуванні?
 
– Американських та й Європейських лікарів досі дивує використання тих діагнозів, які вже давно відсутні у медицині Заходу. Це здивування в жодному разі не насмішка, чи іронічне ставлення до нас, а жаль до людей.
 
Які найпоширеніші помилки при вагітності здійснює жінка?
 
Найважливіше – це те, що ми звикли відвідувати гінеколога раз у шість місяців. Нас запевняли, що з профілактичної точки зору так правильно, хоча це зовсім не так. У всьому світі сьогодні перейшли на два-три роки оглядів на передрак, тобто цитологічне дослідження. Звісно, коли у жінки є скарги їй варто звернутися до лікаря. Якщо мова йде про здорову категорію жінок, то займатися пошуком захворювань – це неправильно та нераціонально.
 
– Чи помітили ви зміни у тенденції захворювань вагітних жінок декілька років назад і зараз?
 
Сьогодні найбільш страждальна група жінок, котрі найчастіше потрапляють на неправдиві діагнози – це репродуктивна категорія жінок від 20-ти до 30-ти років, жінки, котрі починають вагітніти та народжувати. Проблема у браку знань та досвіду. Старші жінки вже більше аналізують, вони не такі панічні та налякані від того, що відбувається.    
 
lykarka
 
–  Наскільки складно реалізувати себе у серйозній професії в чужій країні?
 
–  Складності та перепони існують завжди, проте потрібно бачити себе тим, ким ти хочеш бути. Якщо нічого не виходить, потрібно шукати себе в чомусь іншому.
 
– Чому кожна жінка має взяти вашу книгу до рук?
 
– За кордоном кожна жінка у пошуку інформації про вагітність може отримати від лікаря будь-яку інформацію та посилання на джерела у мережі, де можна почерпнути те, що цікавить. Жінка може знайти все, що їй потрібно в Інтернеті, оскільки там більший рівень прогресивної інформації. Звісно, попри все те трапляється й шкідлива інформація, та її не так багато.
 
У нас, на жаль, жінки відірвані від цього, оскільки лікарі часто не володіють інформацією, тільки одиниці, а Інтернет заповнений старою відсталою інформацією. Коли жінка стикається з будь-якою проблемою, їй важко відрізнити де правда: чи медична установа, лікар намагаються заробити на ній, чи це дійсно проблема, яку потрібно лікувати. Підвищений рівень знань у цих жінок – це засіб виживання у тих умовах, яких вона живе. Тому мої книги наповнені великою кількістю медичної інформації, яка можливо за кордоном не нова, проте для України вона важлива.
 
–  Що побажаєте франківцям?
 
– Перш за все, бути здоровими та іти до своїх мрій, незалежно від того, в яких умовах живете та які маєте можливості. Потрібно вірити і не забувати, що все можливо. Франківці – це люди, котрі зберегли культуру, традиції, мову, а саме це показник того, що ми можемо бути сильними та взірцем для інших.
 
Сніжана САМАНЧУК
 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *