Розмов багато, а результату немає. Волонтери благодійної організації «Дім Сірка» вперто намагаються донести до місцевої влади про існуючі проблеми прав тварин. Безпритульні собаки, залучення диких тварин у цирках, травмовані та хворі звірі. Всі ці питання залишаються безконтрольними та байдужими. А все тому, що немає інструменту роботи із законодавством, що регулює ці питання, запевняють волонтери. Хто повинен займатися вирішенням цих питань: волонтери, чи влада?
Щоб вкотре зробити акцент на цих проблемах, у Івано-Франківську 15 жовтня відбудеться Всеукраїнський марш за права тварин. Подія покликана об’єднати зоозахисну спільноту та заявити владі і громадськості, що тисячі українців готові боротися за гуманність і права тварин. «Ми вийдемо для того, аби покласти край знущанням над тваринами в цирках і сфері розваг, закликати владу впровадити дієві механізми боротьби з живодерами та садистами, звернути увагу українців на експлуатацію тварин у всіх сферах людської діяльності, у тому числі в харчовій промисловості та моді», – кажуть організатори і додають: «Ми втомилися слухати пусті обіцянки влади і дивится на бездіяльність правоохоронних органів. Права тварин – це не порожні слова в законі, а захист і відповідальність». Більше про запланований марш, проблеми тварин та бездіяльність влади поговорили із волонтеркою БО “Дім Сірка” – Оленою.
Марш стартуватиме о 12:00, збір біля готелю «Надія», навпроти пам’ятника І. Франка.
– Олено, марш за права тварин у Івано-Франківську відбувається вперше. Чому саме зараз та хто підтримав ініціативу?
– Цього року в марші за права тварин беруть участь багато міст країни, зокрема Івано-Франківськ. Ми, волонтери БО «Дім Сірка» приєдналися одними з найперших. Ми швидко зорієнтувалися, оскільки для нас це дуже важливо. Розраховуємо на підтримку людей, котрі нас часто підтримують, зокрема на акціях проти залучення диких тварин у цирку. Тоді прийшло близько 40-ка людей. Гадаю, що така кількість людей для нашого міста – гарний показник.
Ініціатива від громадської організації «UAnimals», яка пропагує гуманне ставлення до тварин і виступає за заборону експлуатації звірів у сфері розваг, а саме організатора – Сашка Тодарчука та його команди. Вони перші, хто в Україні взявся за цю справу, хто згадав, що нормальне суспільство починається з толерантного ставлення до тварин. Поки ми не поборемо ту сталу думку, що тварини на другому місці, – цього не станеться.
– Яка мета маршу та яким повинен бути результат?
– В першу чергу ми будемо звертатись до міської влади, яка абсолютно проігнорувала нашу петицію на сайті щодо заборони пересувних цирків з тваринами, в той час, як у багатьох містах країни вже заборонили. (Богородчани, Ірпень, Львів та інші). Тобто цирк дозволяється, проте без використання диких тварин. Далі – заборона притравочних станцій для тварин. Мова про випадки, коли собак «натравлюють» на дрібних тварин у лісі. Та загалом про толерантне ставлення до тварин.
Звертаємо увагу на притулок «Дому Сірка», який бореться за своє існування. Ми утримуємо його власними зусиллями, без допомоги влади.
Звертаємо увагу на безпритульних собак, на стерилізацію, яку варто провести. Потрібно обдумати як це зробити якісно, оскільки безпритульні собаки це наслідок. Такого біологічного виду як «безпритульні собаки» не існує, є собака, як домашня тварина. А та ситуацію, яку ми маємо – це наслідок урбанізації.
– Як відбуватиметься марш? Що плануєте?
– Будуть транспаранти, повітряні кульки з гаслами, гарний настрій та кава. Ми збираємось біля готелю «Надія» о 12:00, близько 13:00 – починаємо марш. Пройдемося стометрівкою до вічевого Майдану.
Наші гасла такі як: «Тварини не іграшки», «Чи хотіли б ви, щоб вас вдарили батогом?». Будемо намагатись достукатися до людей хоча б таким чином.
– Кому адресоване звернення у форматі маршу?
– Цей посил більше до міської влади. Потрібно, щоб вони знала, що ми є, що нам не байдуже. Коли ми бачимо, як посеред білого дня вистрілюють собак – це лякає. Напевне можна боротись не такими варварськими методами, наприклад існує стерилізація.
– Хто залучений до допомоги проведення маршу на захист тварин?
– Окрім всіх волонтерів «Дому Сірка», маємо велику підтримку від іноземних студентів, котрі нас постійно підтримують та, навіть, прибирають в притулку. Іноземні студенти небайдуже ставляться до ситуації з вуличними тваринами в Україні.
– Скільки ви як волонтер приділяєте свого вільного часу для роботи з тваринами?
– Проблема нашої організації сьогодні полягає в тому, що люди у Франківську вважають, що якщо вже існує «Дім Сірка», то він вже всім зобов’язаний, що кожен волонтер-дівчина, яка зранку – до вечора прибирає за собаками вольєри, варить каші,збирає гроші на лікування та інше, вже комусь зобов’язана. На все це йде багато часу, коштів та сил.
Ми активно звертаємо увагу людей на те, що кожен може самостійно допомогти собаці. Існують цілодобові ветеринарні клініки. Якщо хтось бачить збиту на дорозі собаку, він може її взяти не розраховуючи на допомогу волонтера, а самотужки впоратися з цією проблемою, як зробили б волонтери. «Дім Сірка» сьогодні охоплює не тільки місто, але й область. Звідки ми тільки не привозимо собак… І це проблема міської влади, тому що вони на нас це все благополучно «скинули», для них це зручно. У будь-який країні повинен бути державний притулок, проте у нас такого немає, звідси й усі проблеми.
– За історію проведення маршів на захист прав тварин в Україні, яких результатів було досягнуто?
– Влітку «UA.Animals» організовували мітинг, внаслідок якого прийняли ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин». В законі є цікавий нюанс: напряму не написано про заборону використання диких тварин в цирку, там зазначено так: «Існування диких тварин в неприродних умовах – заборонено». Ми всі розраховували на цей законопроект. Його прийняли і все, – на практиці він не реалізується, оскільки немає інструменту роботи з цим законом. Жодні слідчі не будуть серйозно до цього ставитись,оскільки цим не займаються патрульні поліцейські, вони не мають таких повноважень, оскільки це ознаки кримінального правопорушення. Навіть в Івано-Франківську ми часто стикаємося з цією проблемою. Писати заяву немає жодного сенсу.
– Як, на вашу думку, потрібно виправити цю ситуацію?
– Я вважаю, що поки не стало пізно, поки в один момент люди не зрозуміли, що наше суспільство стало жорстоким, і повернути назад нічого вже не можна буде, то потрібно щось змінювати! Потрібно виходити, говорити про проблеми тварин, демонструвати, що вони в нас є і ми про них турбуємось, що ми готові проводити процедуру «чіпування», готові роботи всі документи та сплачувати податки, тільки щоб була відповідальність.
Зауважу, що зараз велика кількість людей телефонує стосовно збитих на дорозі чи поранених тварин, не тільки волонтерам, а й телефонує до поліції. Та справа у тому, що патрульні не мають досвіду роботи з такими випадками. В результаті патрульні звертаються в «Дім Сірка». Проте, навіть ще декілька років тому, важко було б собі уявити ситуацію, коли міліціонер б зупинився посеред дороги і надавав допомогу собаці – це щось зі світу фантастики.
Потрібно розуміти, що «Дім Сірка» – не Рукавичка, організація не може прийняти абсолютно всіх собак з області. За вихід я бачу масову стерилізацію собак. Тоді всім буде легше, але про це має подумати влада.
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь