Про що жартують франківські стендапери?

Чи справді сміх продовжує життя? Якщо ця гіпотеза вірна, то коміки мали б жити вічно. Хай там як, але доза сміху і хороших емоцій не завадить нікому. 

Жанр стендапу зараз активно розвивається в Україні. Ба більше, в Івано-Франківську молоді коміки теж взялись сольно жартувати зі сцени. Про франківський гумор, публіку, конкуренцію і невдалі жарти нам розповіли коміки Влад та Серж. 

– Щоб бути коміком, варто мати талант чи цього можна навчитись?

Влад: Думаю, можна навчитись, але й потрібно мати мінімальні задатки. Якщо ти боїшся людей, то нічого не вийде.

Серж: Найголовніше – вміти посміятись із себе. Іронія – це класно.

Влад: Треба мати хорошу фантазію, щоб вигадувати смішні тексти. Ще потрібно вміти написати все, що є в думках. Раніше я міг придумати жарт, але не вмів його правильно написати.

– Чому ви обрали гумор? Що ви б хотіли досягти в цій сфері?

Влад: Я б хотів отримати визнання. До речі, якщо переглядати інтерв’ю відомих коміків, то часто можна почути, що в дитинстві вони потерпали від образ, знущань. Своїми виступами вони ніби показують усім, що можуть створити цікаві жарти, виступати перед аудиторією. Я теж хочу показати, що можу написати цікаві і смішні жарти, вийти, виступити, поспілкуватись з глядачами. 

Серж: Бути коміком – це задоволення. Той момент, коли ти стоїш на сцені і як мінімум півсотні людей сміються з твого жарту – ці відчуття не описати словами. Під час виступу я отримую стільки енергії, що потім ще два дні ходжу із враженнями. Перестаю вітатись з друзями й батьками, бо я надто крутий для цього (сміється).

Куди може занести фантазія коміка?

Серж: Ой, багато куди. Я себе ловив на думці, що мені в голову приходять дивні факти. Наприклад, стою на дев’ятому поверсі, а в голові кумедні думки про те, що може бути, якщо я, наприклад, впаду.

Влад: Гумор – це коли я щось кажу, а ви думаєте, що це логічно. Потім я своїми словами ламаю цю логіку і це смішить слухачів.

– Бувало, що глядачі не сміялись під час ваших виступів?

Серж: Таке буває, але нам дуже пощастило з глядачами. В Івано-Франківську дуже приємна публіка. Ми маємо досвід виступів у Львові, Чернівцях, Тернополі, тому є з чим порівняти. В нас люди розуміють, як сприймати початківців, а які жарти очікувати від коміків із досвідом.

– Які жарти завжди подобаються публіці?

Влад: Завжди гарно сприймаються жарти з патріотичними мотивами.

Серж: Ми намагаємось забирати поверхневі жарти, які всім набридли, з очікуваними закінченнями.

Влад: Ми не розповідаємо жарти, які з очікуваними кінцями. Це ж не буде смішно.

– Ви аналізуєте різні гумористичні шоу, жарти відомих коміків? Запозичуєте щось для себе?

Серж: Найчастіше ми пишемо жарти про те, що нас смішить або турбує. Наприклад, нам складно навчатись в університеті й це вже є хороша тема для жартів. Ми жартуємо над реальним життям. Це дуже близько до людей, кожен впізнає себе і сміється з цього.

– А хто ви за освітою?

Серж: Я не вважаю, що бути коміком – це професія. Так ми розважаємось. В мене економічна освіта і ще десь є диплом з музичної школи. Втім, у фінансах я не дуже розуміюсь (сміється).

– Як ви підбираєте жарти для виступів?

Серж: Дуже складно підібрати жарти для аудиторії. Ти ніколи не вгадаєш, що точно спрацює, а що не викличе сміху.

Влад: Зараз легше, бо коли нас запрошують, то вже знають, які жарти від нас очікувати. Тому ми не імпровізуємо, щоб підлаштуватись під глядачів.

– Пригадайте свій перший стендап.

Влад: Мій перший виступ був на квартирнику. Тоді вже був карантин і заборонялось організовувати масові заходи. Скажу відверто, це був мій найкращий виступ. Я тоді дуже гарно підготувався і все пройшло якнайкраще. Вже потім я не так ретельно готувався і тому бувало різне. До речі, після першого стендапу мені вручили сир заплетений в косу.

Серж: В мене все було значно важче. Я був серед тих, хто розпочав Please StandUp IF. Саме тоді я вперше виступив. Це було нереально складно, бо я хвилювався щодо того, як все пройде, як глядачі оцінять наш формат. До речі, в нас на першому виступі були коміки із Хмельницького, Вінниці, Тернополя, тому я ще й хвилювався, щоб нам перед ними не було соромно. Замість того, щоб перед виступом повторити свій матеріал, я вчив прізвища коміків, щоб правильно їх представити. В результаті виступив я нормально, а от з учасниками я наплутав. Сам виступ мені сподобався, хоча я й не очікував.

– В Івано-Франківську є конкуренція серед коміків?

Серж: В питанні комедії, можливо є конкуренція, але стендап ще не настільки розвинувся.
Насправді досить складно назбирати жартів на 20-ти хвилинний виступ. У нас є “Відкритий мікрофон”, під час якого ми випробовуємо свій матеріал. Після цього десь 2/3 жартів просто викреслюємо. Потім знову пишемо, допрацьовуємо. Це такий складний, довготривалий маршрут.

– Чи є якісь обмеження для коміків?

Серж: Ми ніколи не хочемо когось образити під час свого виступу. Якщо вже зі сцени прозвучав якийсь недоречний жарт стосовно конкретного глядача, то я потім підійду і вибачусь. Загалом немає табу і заборон, бо ми досить молоді коміки й пишемо власні жарти. Якщо нам здається, що цей жарт має звучати саме так, то чому б його так і не подати?

Радіошоу “Зроблено в Україні”

Христина Ткачук

Фото: Please StandUp IF

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *