Автор композицій на стінах дитячого садочку «Карпатська казка» Петро Прокопів висловив думку про можливе знищення унікальних робіт

Ось уже кілька тижнів у інформаційному просторі Івано-Франківська не вщухають дискусії щодо утеплення дитячого садочку «Карпатська казка», що на вулиці Надвірнянській. Причиною суперечок є те, що на стінах будівлі ще з 1982 р. розміщені унікальні мистецькі зображення виконані у техніці зґрафіто (техніка створення настінних зображень). Це 6 монументальних композицій, кожна з яких має 77 квадратних метрів. І це вочевидь є найбільша унікальна композиція у техніці зґрафіто в області. Саме ці зображення управлінці планували закрити утеплюючим матеріалом і таким чином їх фактично знищити. Старт утеплювальних робіт першим помітив художник Василь Стефанишин, який розмістив відповідний допис на своїй сторінці у facebook та звернувся до чиновників не робити цього. Міська влада таки частково призупинила роботи, попри те, що частина батьків, діти яких ходять до садка, просять продовжити утеплення фасаду. На сьогоднішній день «Карпатську казку» таки утеплюють, але стіни із зґрафіто поки не чіпають. Подальша доля мистецьких зображень до кінця є не зрозумілою. За словами чиновників, вони ще думають як діяти далі. 

Кореспонденту «Вежі» вдалось зустрітись з одним із авторів мистецьких робіт, художником монументалістом, викладачем Інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника – Петром Прокопівим. Отож, що думає сам автор робіт з цього приводу.

 

Як створювали декоративні композиції на стінах дитячого садочка “Карпатська казка”


«Що ж таке монументальне мистецтво? Це найперше прив’язка до архітектури, ландшафту. Виконувати роботу потрібно згідно кольору стін, черепиці, різних деталей. Все в комплексі має нести одну ідею.

Коли я з Петром Боєчком отримав замовлення декоративної композиції на стіні будинку дитячого садочка, ми зрозуміли, що це має бути непогана робота. Виконали ескіз і далі попрямували до замовника погодити задум. Наступним етапом була обласна архітектурна рада. Близько дев’яти чоловік переглядали наші ескізи, робили поправки. Потім цю роботу ми презентували на художній раді спілки художників у 1982 році. Там ми затвердили все і нас відправили на республіканську художню раду. Тобто таке масштабне замовлення ми повинні робити з погодження цієї ради. І це вже кінцевий крок у підготовці до виконання монументу. Всі відгуки були дуже позитивні, що додавало нам наснаги.

“Літо” декоративна композиція. 1982р. Зґрафіто 77 кв.м.

 

“Відпочинок” декоративна композиція. 1982 р. Сграфіто 77 кв.м.

 

“Весна” декоративна композиція. 1982 р. Зґрафіто 77 кв.м.

Далі вже почалось виготовлення картонів натуральної величини. Це не те, що зараз роблять, раніше все було якісно та точно. Ми намалювали зображення на цьому картоні і почалась робота зі штукатуркою. На такій стіні три шари закладається за один день. Це все дуже технологічно, чимось схоже на фреску. Воно має добре скріпитись і більше аніж за добу ми закінчили одну стіну.

Повністю оздоблювальну роботу ми виконали за пів року. Це робили професійні художники, а не практиканти, яких зараз прив’язують чомусь до цього. Насправді, це автентичний продукт. Така праця оцінюється за ескізом, картоном та використаним матеріалом. І це не якесь стихійне явище, а робота, яка пройшла довгий шлях. Зараз деякі інстанції хочуть підтвердження цінності цього монументу. Але це безглуздо! Пікассо давали довідки про оригінальність його робіт?

Ідея розпису складається з центральної стіни, де фігурна композиція та бокових стін з зображеними порами року. Для дітей це дуже просте у сприйнятті».

Декоративні композиції “Весна”, “Літо”, “Відпочинок” на будинку дитячого садочку в Івано-Франківську 1982 р.

 

Про власне ставлення митця до можливості знищення розпису “Карпатської казки”


«Я думаю, що всім образливо за такі дії. Молодим людям, свідомим містянам цікаво споглядати на настінні малюнки. Це ж елементи нашого старого міста. В кожному зображенні монументу можна прослідкувати цікаві деталі, потім стояти і розглядати довго. Я зробив цю художню роботу і вона хороша. Мені зараз гордість не дозволяє стояти і просити людей, щоб захищали її. Нехай буде на совісті тих людей, які це вирішили знищити. Кажуть: «намалюєш поверх утеплення. Тобто чиновники не розуміють, що це не так просто. Це не малюнок, а тришарова штукатурка. Я б ніколи не дозволив собі малювати на пінопласті, навіть якщо б голодував. Для митця це дуже образливо. Скільки вже монументів понищили, замалювали. Хіба воно комусь перешкоджає?»

 

Втрачені об’єкти монументального мистецтва

Петра Прокопіва

(індивідуальні та у співавторстві)


Досвідчених художників монументалістів, які працюють у подібних техніках, зокрема із великими зґрафіто у Івано-Франківську є всього 3-4 особи. Петро Прокопів свого часу був на стільки востребуваним митцем, що оформляв стіни не тільки у Івано-Франківську, а і у Бурштині, Калуші, Надвірній та по інших містечках та селах Івано-Франківської області. Проте не всі його роботи дожили до теперішніх часів. Частина з них була знищена так званими євроремонтами та закладена пінопластами чи гіпсокартонами.

Нажаль не збереглася велика частина впізнаваних робіт і у рідному для митця Івано-Франківську. Пропонуємо переглянути втрачені мистецькі об’єкти автора. Сподіваємось, що композиції на дитячому садочку до цього списку не потраплять.

 

Декоративні композиції “Натюрморт з хлібом”, “Натюрморт з самоваром” і “Натюрморт з соняшниками” на фасаді магазину “Універсам” 1987 р.

вул. Тролейбусна (район Пасічна)

“Натюрморт з самоваром”. Мозаїчне панно 1987р. Бетон, смальта. 23 кв. м.

 

“Натюрморт з хлібом”. Мозаїчне панно 1987р. Бетон, смальта. 23 кв. м.

 

“Натюрморт з соняшником”. Мозаїчне панно 1987р. Бетон, смальта. 23 кв. м.

 

Мозаїчне панно “Оранта” в Центрі науково-технічної інформації 1990 р.

вул. Бандери 1 

Бетон, смальта 16 кв.м.

 

 

Декоративне панно сграфіто на фасаді адміністративного будинку Івано-Франківського галузевого відділення тресту “ОРГХІМ” (у співавторстві з Петром Боєчком) 1982 р.

вул. Галицька 67

 

Настінний розпис “Рідне місто” в крамниці “Філателія” 1986 р.

Темпера ПВА 18,6 кв.м.

 

Триптих “Рідний край” в інтер’єрі Промінвестбанку 1989 р.

Фанера, левкас, темпера ПВА 120 на 90 кожна частина триптиха

 

 

 

Христина Ткачук

ПОДІЛИТИСЬ

2 Comments

  1. Олена Reply

    Дуже дивно що ніже не вказано ще одного автора даних творів Заставного Олега Стаховича.
    Потрібно виправити це, бо історично воно буде вважатися що це виконав лише один автор, а то не зовсім так!

  2. Крицун Reply

    Багато чого вже знищенно у нашому місті. Цікаві характерні графіті знищені. Хоть те що осталось панове подумайте як зберегти. Це унікальні роботи . А ви їх під утеплення ховаєте. Туристів до таких стін водити треба. Ато тільки розвалини можемо показати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *