Ведана Звенигородська – майстриня з виготовлення свічок. До війни вона розвивала свою справу, волонтерила і насолоджувалась життям. Вже після перших вибухів в Івано-Франківську жінка зрозуміла, що не залишиться осторонь цієї жахливої війни. Її свічки тепер не тільки зігрівають наших воїнів, а й допомагають їм в польових умовах приготувати їжу.
Ведана: Вночі 24 лютого я почувала себе стурбованою і не могла спати.Тому про початок повномасштабної війни я дізналась ще до того, як в Івано-Франківську пролунали перші вибухи. Одразу пригадала розповіді прабабусі та прадідуся, які говорили мені про війну, Голодомор. Я зрозуміла, що нас чекає, з’явилась тривога.
Попри внутрішній страх та тривогу, Ведана точно знала, що не залишиться осторонь воєнних подій, що має допомагати військовим і біженцям. Але як? Оскільки волонтерством жінка займається не перший рік, то вирішила приймати до себе вимушених переселенців і збирати допомогу військовим.
Ведана: Волонтерством я займаюсь близько 16 років. Спочатку брала участь в екологічних ініціативах, згодом стала ведучою груп підтримки для жінок, які втратили дітей під час вагітності й до 1 року. Зараз ми призупинили роботу з групами, бо це дуже складно робити тільки в онлайн форматі. З того часу я почала думати, чим корисним можу зайнятись в такий нелегкий час. Почала з того, що просто допомагала воїнам чим могла, також приймала до себе в дім переселенців з Києва, Бучі, Ірпеня, Харкова. І тільки згодом розпочала виготовляти окопні свічки.
Ідея свічок не виникла просто так. Ведана близько року виготовляє декоративні свічки. У вигляді оберегів, овочів, тварин, абстракцій – уява майстрині працює на повну. Хоча жінка й зізнається, що такий товар досить складно реалізувати в тій кількості, яка б забезпечила вартість матеріалу для наступної партії.
Ведана: Оскільки ще до війни я займалась виготовленням декоративних, екологічних свічок, то почала роздумувати, як ця справа може стати корисною для військових. У своїх думках я хотіла зрозуміти, як зробити свічку, яку можна було б довго використовувати в польових умовах для обігріву і як джерело світла.
Такі свічки військові підпалюють в окопах, щоб зігрітись.Також ними можна розігріти воду чи якусь їжу, висушити одяг. Окопна свічка стає в пригоді й людям, які змушені сидіти в холодних підвалах ховаючись від постійних обстрілів.
Ведана: Раніше я полюбляла дарувати свої декоративні свічки друзям. І от нещодавно до мене приїхала подруга з Ірпеня, розповіла, як вона з іншими сиділа в підвалі й світила там моїми свічками. Мене дуже вразили ці слова. А потім таку ж історію мені написала ще одна подруга із Северинівки Київської області. Тоді я переконалась, що маю допомагати тим, що найкраще вмію робити.
Ведана розповідає, що техніка створення окопної свічки не складна. Головне – терпіння та бажання.
Ведана: В Інтернеті я знайшла статтю за 2014 рік в якій жінка розповідала про виготовлення окопних свічок. Я прочитала матеріал, зрозуміла техніку виготовлення і вирішила розпочати цю справу. До речі, колись такі свічки використовувались в туристичних походах.
Для створення окопних свічок необхідно підготувати бляшанки, картон та віск. Свічка горить від 1,5 до 6 годин залежно від розміру посудини. Тришаровий картон скручують в “равлика”, поміщають в бляшанку і заливають розтопленим воском. Майстриня каже, що такою свічкою за 24 хвилини можна розігріти літр води.
Ведана: Розпочати виготовлення окопних свічок – півсправи. Я дізнавалась, чи ЗСУ потрібні такі джерела світла та тепла, а також куди саме відправляти вироби. Випадково я знайшла чоловіка з Києва, який теж виготовляє такі свічки. Він проконсультував мене стосовно потреби в окопних свічках, щодо техніки виготовлення.
Так жінка розпочала виготовляти свічки для військових. Тоді вона ще й не здогадувалась, як люди почнуть допомагати, зносити матеріали й поширювати інформацію. Перші окопні свічки Ведана виготовила разом із подругою.
Ведана: Першою помічницею у виготовленні окопних свічок стала моя подруга Наталя Христенко. Ми з нею разом вирішували те, як розпочати цю справу, а вже наступними днями вона різала картон, скручувала, а я плавила та заливала віск. Досі перетоплюванням воску займаюсь тільки я, бо під час цього виділяється багато шкідливих речовин. На донати я придбала респіратор, щоб потім не мати проблем із дихальними шляхами.
Згодом почали приєднуватись небайдужі. Волонтери скручують картон і поміщають його в бляшанки. За три дні нам вдалось виготовити понад сотню окопних свічок. Першу партію ми відправили нашій франківській 10 гірсько- штурмовій бригаді. Здебільшого на цю роботу ми витрачаємо 3-4 години в день. Також ми ще й збираємо матеріали. Зараз плануємо відправляти свічки для “Азову”. До речі, ще маємо замовлення для чернівецьких воїнів.
Матеріали для окопних свічок
Зараз у Ведани декілька помічниць, тому й кількість виготовлених свічок значно збільшується. Все ж проблема залишається із матеріалами. Хоч люди й приносять все необхідне, але цього не вистачає. Та й не всі банки підходять для окопних свічок.
Ведана: На щастя, багато людей зголошується допомогти. Зараз 9 волонтерів займаються виготовленням окопних свічок. Також багато небайдужих приносять свічки та бляшанки. Втім, банок все ж не вистачає. Нам стають в пригоді бляшанки з-під консервів, котячого корму. Наприклад, свічка в банці з-під тунця горить близько 1,5 години. Натомість від консервованих ананасів не підходять, бо вони завеликі. Хоча я знайшла хлопців, які ріжуть такі банки й ми їх все ж використовуємо. В картоні нема великої потреби, бо ми знаходимо його в достатній кількості.
Свічки підходять усі, не важливо з чого вони.
Неабияке здивування було в майстрині, коли інформація про виготовлення свічок почала швидко поширюватись. Містяни діляться інформацією у своїх особистих чатах. Саме так знаходяться люди, які готові допомогти Ведані або приносять матеріали.
Ведана: В чат ОСББ мого будинку я написала про потребу в бляшанках і вже ввечері люди почали приносити. Якби кожен перейняв таку ініціативу, то ми б змогли виготовляти більше свічок. Також мені телефонувала заступниця директора одного з міських дитячих садочків. Її колектив теж зібрав матеріали для свічок, а ще вихователі написали батькам і ті теж приносять.
Будь-яка робота потребує мотивації, а ще – відпочинку. В час війни це не так просто знаходити. Втім, коли робота займає увесь особистий час, то це вкрай необхідне. Про це розповідає і наша героїня. Щоб не втратити ритм, вона знаходить втіху в буденних речах. А також в найголовнішому – обіймах і розмовах.
Ведана: Зараз складно знайти натхнення, але коли в мене купують декоративні свічки, то бачу, що людям подобається моя робота, а отже я не даремно це все роблю. Коли я виснажуюсь, то одразу їду до друзів. Обійми, розмови додають мені сил і я знову готова продовжувати працювати.
Христина Ткачук
Залишити відповідь