Попри нелегку економічну ситуацію в країні, молоді люди продовжують створювати стартапи. Активні дівчата з Одеси створили не форматне, не глянцеве, а естетичне українське видання про подорожі.
За концепцію засновниця та головний редактор журналу Тетяна Костіна взяла розповіді та описи про мандри містами України. Видання дає можливість українцю пізнати «свої» міста через аркуші із дивовижними фотокарточками та пізнавальними текстами, а також це чудова платформа для творчої реалізації як фотографів, так і авторів з усієї країни. Видання не з дешевих, проте гортаючи журнал ви не знайдете жодної реклами.
– Таню, розкажіть про мету проекту «La Boussole».
– Наша мета – надихати людей мандрувати Україною та надати талановитій молоді можливість для реалізації, оскільки ми зацікавлені у співпраці із молодими авторами, готові сприяти такому розвитку та реалізації. Прагнемо привити естетичний смак населенню, намагаємося крізь сторінки журналу спонукати цінувати все красиве та справжнє нашої країни. До того ж, за мету маємо змінити ринок періодичних видань, оскільки зараз багато глянцевих, рекламних видань, а нам хочеться «справжніх», щирих. Тішить, що зараз таких видань більшає, це говорить про позитивні зміни.
– Чи не було складно молодим дівчатам розпочати серйозну видавничу справу?
– Було страшно, проте бажання і запал були більшими за сумніви. Саме це допомогло у нашому починанні. Із початком будь-якої справи виникають складнощі. Нам потрібно було дослідити багато місцевостей, знайти кошти та залучити людей. Навіть готуючи останній номер, нам було не легко, оскільки потрібно дослідити місця, які недоступні для місцевого транспорту. Проте, на допомогу нам часто відгукуються активні люди. Зараз вже не так страшно, як було на початку.
– Хто обирає тематику номерів, міста про які ви пишете?
– З нами працює концепт-менеджер Діана Ремізовська, до порад котрої я завжди дослухаюся. Ідея створити тематичний випуск була її рук справа. Міста, які мають потрапити у наступний номер ми визначаємо разом, аналізуємо, коли і як краще писати про конкретне місто. Наприклад в Ужгород їхати восени не так доречно, як весною, через цвіт сакури. Такі фактори впливають на тематику номерів. Часто від нас очікують почути про великі міста, а ми обираємо маленьке, проте дуже цікаве.
Зараз робимо Одесу. Це був наш перший випуск, проте з того часу у місті відбулося багато змін, тому ми повністю його переробляємо. Цей варіант буде двомовним, тобто в одному журналі будуть тексти українською мовою та поруч – англійською. Для нас це новий масштабний крок, оскільки тепер ми хочемо надихати не тільки українців, але й іноземців. Якщо такий формат нам підійде, якщо ми впораємося зі всіма ресурсами, які необхідні у перекладах, будемо далі видаватися у такому форматі.
– Хто займається дослідженням кожного міста?
– У нас є круті помічники, це наші автори. Кожен макет ми розробляємо з командою, а потім надсилаємо його авторам, які можуть корегувати наш варіант, або доповнювати. Таким чином, ми маємо можливість осягати різні інтереси людей. Працюючи командою на відстані від міста про яке пишемо, можемо дещо опустити, але завжди будемо в курсі найактуальніших та найцікавіших подій міста, завдяки людям, котрі там проживають.
– У вашому журналі немає реклами. Наскільки складно виживати у фінансовому плані?
– Наша модель дуже проста: ми друкуємо випуск, продаємо його та видаємо інший. Щоразу стає все складніше, оскільки ми залежимо від курсу долара. Закуповуємо папір за кордоном, тому ретельно стежимо за коливанням валюти. Зараз думаємо яку б це модель монетизації можна ще застосувати. Нам не хочеться включати рекламу, що для журналів є єдиною успішною фінансовою моделлю. Хочеться, щоб кожна сторінка містила в собі щось справжнє. Звісно може існувати і красива реклама, але нам не хочеться відходити від своїх принципів.
– Чи не призводить це, на вашу думку, до того, що читач не матиме змоги придбати ваше видання, яке коштує 250 гривень?
– Це правда, багато хто каже, що купив би із задоволенням видання, якби воно було трішки дешевше. Тому, коли відбуваються книжкові літературні форуми чи ярмарки, ми опускаємо ціну на 50 гривень, для того щоб більше людей могло дізнатися про наше видання. Не хочеться, щоб між ідеєю та людиною, котра може прийняти її прийняти, стояли на заваді гроші. Тому зараз ми перебуваємо у пошуку монетизації, для того щоб журнал став доступнішим для людей.
– Коли збираєтесь до Івано-Франківська та чи чекати нам на випуск «La Boussole» про наше місто?
– У Івано-Франківськ ми збиралися дуже давно, ще з часу виходу випуску про Карпати, коли ми й познайомились з вашим містом. Вирішили, що Франківськ дуже красивий взимку під снігом, що багато хто відвідує його саме в цю пору року, мандруючи до гір. Мені подобається, що Франківськ – це місто, яке зараз активно розвивається. Якщо раніше Івано-Франківськ був проміжною станцією між вокзалом та горами, то зараз багато хто готовий їхати сюди безпосередньо. Франківськ – приклад успішного міста, яке може розвиватися. Ми з командою плануємо завітати до вас найближчим часом.
Сніжана САМАНЧУК
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь