Початок Великого посту знаменує духовну підготовку вірян до Великодня. Часто значення цього періоду співзвучне зі словом “обмеження”. Зменшене вживання м’ясних та молочних страв, відмова від розваг, алкоголю – основні вимоги посту в розумінні багатьох людей. Ми слідкуємо за тим, що вживаємо, істинно вірячи, що в цьому і криється сенс посту. Втім, одночасно в серці ховаємо злість на когось чи нехтуємо спілкуванням з рідними.
Адміністратор храму Зіслання Святого Духа, голова Молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ отець Михайло Віхоть.
– Піст – це насамперед обмеження в їжі?
Якщо ми думаємо про піст лише, як стримування від споживання тих чи інших страв, то, на жаль, ми не до кінця розуміємо значення і важливість цього особливого періоду літургійного року. Святі отці кажуть, що справжній піст – це втеча від гріха, це стриманість у мові й угамування гніву, відмежованість від похоті та наклепів, брехні й порушення присяги. Піст – це також духовна мандрівка. Тому помилковою є думка, що цей час призначений тільки для суворого обмеження в їжі. Піст – це не дієта. Якщо ми хочемо утриматись від певних страв чи обмежити їх споживання задля зміцнення здоров’я, то можемо це зробити в будь-який період, не чекаючи початку посту. Насамперед, це нагода стати кращим, досконалішим, наблизитись хоч на крок один до одного і до Бога. Ми інколи ми можемо засмутитись, що з’їли якусь м’ясну страву, але в той же час не засмучуємось, що, наприклад, тривалий період не спілкуємось із ближнім. У часі посту краще не “їсти” один одного. Стримання в їжі – це добре, але не основне в дотриманні Великого посту.
Якщо все ж говорити про обмеження в їжі, то є категорії людей, які можуть зовсім не змінювати свій раціон. Це діти до 14 років, люди похилого віку (після 60 р.), вагітні, матері, які годують груддю, мандрівники, які більше 8-ми годин в дорозі, ті, що просять милостиню не повинні обмежувати себе в їжі. Втім, це ж не означає, що ці люди не постять. Існує багато інших аспектів, через які людина може дотримуватися посту.
– Чому останніми роками змінилось ставлення церкви до суворого дотримання посту саме в питанні їжі?
Дотримання посту у питанні їжі однозначно не має шкодити здоров’ю. Піст, навпаки, має зміцнити людину, як духовно, так і фізично. Тому бачимо, що зараз є певні послаблення в тому аспекті, який стосується їжі. Особливо у цей непростий час поширення вірусу, коли багато людей хворіє або вже перехворіли, тож потребують повноцінного харчування для відновлення сил.
– Чи є якісь офіційні правила посту, які стосуються обмеження в їжі?
Такі правила є і вони говорять нам про наступне. Перший день посту і Страсна п’ятниця – строгий піст. Хто все ж вирішив обмежувати себе в їжі, то в перший тиждень Великого посту та у Страсний тиждень варто обмежити вживання м’ясних страв. Вже починаючи з другого тижня в такі дні, як у вівторок, четвер, суботу і неділю, можна споживати всі види страв.
– Чому саме питання їжі є таким важливим під час посту?
Пригадаємо собі, що обмеження себе у споживанні тих чи інших страв не є найважливішим у пості. Але з іншої сторони ми даємо собі, найперше, зрозуміти, що не їжа керує нами, що ми можемо відмовитись від того, що є приємним у нашому житті, що у нас присутня також сила волі. Є люди, які вже давно відмовились від споживання м’яса. То яка для них користь посту? Але водночас вони полюбляють щось солодке. Тому для них важливішим буде обмежити себе в цьому.
– Піст і радість між собою якось пов’язані?
На це питання нам відповідає сам Ісус, Який каже: «Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять» (Мт. 6:16). Тому, коли ми постимо, то не варто сумувати. Помилково вважати, що у цей період людина повинна ходити сумна і пригнічена. Так, протягом цього періоду ми роздумаємо над тим, якою дорогою ціною ми є викуплені. Ця ціна – смерть Ісуса на хресті. Але це усвідомлення має зродити у нашому серці почуття вдячності і ще більшої любові до Бога. Краще запитаймо себе, як ми можете відповісти на ту любов, яку Господь проявив? Якими вчинками я можу засвідчити, що ціную те, що Ісус зробив для мене?
– Як сучасна людина може змінити своє життя на час посту?
Сучасне життя багатьох людей є більше віртуальне, аніж реальне. Багато часу людина присвячує комп’ютеру, планшету чи телефону, а через них соціальним мережам та іншим речам. Тому піст є гарною нагодою, щоб повернутися до світу реального і зменшити свій час перебування в Інтернеті, наприклад. Ми знаємо, як швидко летить час, коли ми в мережі. Краще провести ці години із сім’єю чи ближніми, спілкуючись офлайн. Можна в час посту розпочати читання Слова Божого (Святого Письма). Можливо, ми читатимемо одну главу, дві або лише декілька речень щоденно. І це однозначно змінюватиме нас. Я заохочую не ставити перед собою надто багато цілей на період посту. Хтось пише список з 15- 20 настанов. Але час посту йде, і приходить усвідомлення, що не все вдається. Ми можемо багато від чого відмовитись, а ще більше пообіцяти, але вони так і залишаться невиконаними. Краще поставити перед собою дві-три постанови і над ними працювати. А якщо вдасться їх реалізувати, то можемо і наступні цілі ставити.
– Більшість людей відмовляється від алкоголю на час посту. Церква це підтримує?
Так, дійсно. Знаю багатьох людей, які на цей період відмовляються від споживання і пропонування алкоголю, записуючись у Золоту книгу тверезості. Людина складає обіцянку у намірі когось, хто, можливо, перебуває у недузі узалежнення, але цього не усвідомлює.
Важливо також пам’ятати, що піст завершиться, але наші добрі постанови нехай не зникають. Святкування Великодня також не означає вседозволеність. Часом можна почути думку, що на Великдень вже можна все, що було заборонене в час посту. Ні, прямування до неба і духовне зростання має продовжуватись.
– Як цьогоріч відбуваються Таїнства Сповіді та Причастя?
Маємо розуміти, що ці Таїнства Церква вірним уділяє щоденно задля їхнього духовного добра. Однак у силу обставин, які склалися, знаємо, що минулого року Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин своїм декретом продовжив час Великодньої сповіді на місяць після завершення карантину. Але бачимо, що карантинні обмеження тривають і досі, а люди відчувають потребу в сповіді. Тому це Таїнство уділяється з дотриманням карантинних норм. Під час сповіді священник обов’язково є в масці, як і каяник (той, хто сповідається). У нас у сповідальниці з’явились перегородки, які також зменшують безпосередній контакт.
Що стосується Святого Причастя, то біля священника завжди є хтось, хто тримає посудину зі спиртовим розчином. Звичайно, що ложечки ніхто не торкається, а після кожного причасника вона обробляється. Церква старалася продумати всі деталі, щоб це таїнство могло уділятися. Адже пам’ятаємо, як минулого року були деякі закиди стосовно прийняття вірними цього Таїнства.
– Чи збільшуєте Ви кількість богослужінь на період Великого посту?
Якщо говоримо про розпорядок богослужінь у нашому храмі поза Великим постом (бо у цьому часі маємо деякі зміни), то щоденно у нашому храмі служиться три Літургії, а неділю і свята – п’ять. Відповідно люди можуть собі вибрати зручний для молитви час
Також ми щодня о 8:00 год., а в неділю і свята о 10:00 та 12:00 год. транслюємо богослужіння онлайн на парафіяльному Youtube –каналі. Впродовж дня храм є відчинений, де також присутній священник. Тому кожен бажаючий може прийти на духовну розмову чи сповідь. Тобто є можливість не стояти і чекати в черзі.
– Від чого особисто Ви відмовились на час посту?
Як я попередньо казав, що не варто робити десятки постанов. Нехай їх буде мало, але щоб щоденно у них вправлятися. Серед тих, які я запланував, то хочу трішки обмежити свій час перебування в Інтернеті, а більше присвятити його на читання літератури, зокрема, духовної, а ще на слухання і перегляд того, що допоможе внутрішньо зрости.
Оскільки також люблю солодке, то постараюсь менше його вживати.
Ці всі речі, не робляться, бо хтось змушує до чогось. Ні! Це все робиться із власної волі і особистого рішення.
– Суперечливим є питання музики під час посту. Ви рекомендуєте відмовитись від прослуховування музики?
Музика є різною: одна надихає, заспокоює, а інша – спонукає до яихось агресивних дій. Якщо музика нас налаштовує на добрі справи чи допомагає віднайти внутрішню радість, то чому її не слухати? Я б не ставив це питання у площину “гріх- не гріх”. Музика як прояв мистецтва, яке спрямовує до добра, не може бути гріхом.
Але якщо вже ми часто її слухаємо і хотіли б в цьому обмежити себе, то пообіцяймо собі, наприклад, не вмикати її в п’ятницю чи в інший день. Не тому, що це щось погане, а тому, що цей час я присвячу іншим важливим для мене справам. Або, можливо, я вподобаю у цей час цінність тиші.
– Чи вже відомо те, як відбуватиметься освячення пасхальних кошиків?
Хотілось, щоб поза карантином. Все ж розуміємо, що карантинні обмеження ще діятимуть. Тому все відбуватиметься з дотриманням цих умов. Але про це більш детальніше стане відомо вже ближче до цієї події.
Особисто я помітив, що вірні потребують молитви, сповіді, безпосередньої розмови. Віртуальне богослужіння не може замінити особистої присутності у храмі. Це щось схоже, як дивитися на море чи їжу через екран. Але ж це не означає, що ви відпочили на морі чи скуштували ту страву, яку бачили.
Тому вірю, що настане час, коли ми не будемо боятися стояти близько один до одного, що ми зможемо побачити радість на обличчях, знявши з них маски. Але на все свій час. Довіряймо Богові наше життя і життя тих, хто поруч з нами.
Христина Ткачук
Залишити відповідь