Новоспечений одеський гурт «StereoЛом» розпочав свою творчу діяльність з вулиць. Молоді хлопці пишуть власні україномовні пісні, мандрують містами, презентуючи свої доробки та вірять в успіх на великій сцені. Протягом чотирьох днів Володимир Рибніков та Максим Іванов співали на площах Івано-Франківська. Яке життя вуличних музикантів, скільки коштів вдається зібрати у такий спосіб, та що для музиканта вуличні виступи: старт кар’єри чи заробіток? Про все це та більше читайте у розмові із учасниками гурту Володимиром та Максимом.
– Від коли існує гурт «StereoЛом»?
Володимир: Насправді ми ще у пошуку музикантів, та наразі нас двоє. Існуємо близько чотирьох місяців. Ми відразу почали мандрувати Україною. Робота над альбомом почалася ще до того, як ми стали грати разом, спочатку я виступав на вулицях сам. Зараз ми вдвох взяли інструменти і поїхали різними містами країни, для виступів обирали вихідні та святкові дні.
– Наскільки складно взяти інструменти і податися у чужі міста, щоб виступати там?
Володимир: Вперше я поїхав виступати самостійно минулого року, це був Крим. Так, саме Крим, у Севастополь. Скажу більше, там я виконував україномовну музику, і прийняли мене дуже тепло. Приємно, що публіка тебе добре сприймає, попри те, що ти ще не дуже відомий виконавець. Коли весь час граєш на одному місці, стає вже не так цікаво.
Коли тільки туди приїхав я боявся грати щось українське. Люди спочатку не реагувати, та коли я почав виконувати пісні гуртів «Скрябін» та «Океан Ельзи» – назбиралося багато людей, вони мені дякували за те, що приїхав. Я був єдиним із україномовних співаків з того часу, як Росія загарбала Крим. Мені пощастило, що мене ніхто не чіпав, і не було жодних проблем.
Максим: Насправді, зібрати речі, сісти у потяг чи автобус та поїхати в інші міста виступати не так вже і складно. Потрібно тільки захотіти.
– Хто пише пісні?
Володимир: Я автор наших пісень. Пишу вже близько семи років. Чим більше ти пишеш, тим краще розумієш як це робиться, як зробити цікавішу та якіснішу музику. Зараз написати пісню для мене не проблема, можу написати текст і за п’ять хвилин, але написати пісню із сенсом, яка буде запам’ятовуватися, подобатися людям, народжувати у них емоції – це вже важка праця.
– Яку музику найчастіше граєте та як позиціонуєте свій гурт?
Максим: Ми рок-гурт андеграундного напрямку.
– Хто працював над назвою та стилем гурту?
Володимир: Насправді, все дуже просто. Коли ти довго обдумуєш назву гурту, тоді рідко виходить щось влучне. Просто ця назва вирувала у думках. Все залежить від того, що ти хочеш донести до слухача і відповідно цього обираєш назву.
– У яких містах країни вас найтепліше приймали?
Володимир: Це було у Миколаєві, Коломиї та ще дуже сподобався Івано-Франківськ.
– На скільки днів залишаєтеся в одному місті, та де ночують вуличні музиканти?
Володимир: Цього разу у нас рекорд – у Франківську ми чотири дні. До цього максимально було два-три дні. Залишаємося у різних місцях: готелях, цілодобових квартирах, хостелах.
– Чи плануєте вийти на інший рівень, давати власні концерти?
Володимир: Плануємо і ми до цього йдемо, збираємо кошти на кращу апаратуру. Хочемо донести свою музику до людей через радіо чи ТБ. Не хочеться все життя залишатися вуличними музикантами.
– Скільки коштів вдається зібрати за день вуличного виступу?
Володимир: Все залежить від людей, від міст у яких граємо, від того, який це день: вихідний, свято, День міста. В середньому заробіток складає близько 2000 гривень. В Івано-Франківську також зібрали хорошу суму за всі дні. Ми дуже вдячні цьому місту.
– Куди поїдете далі?
Володимир: Зараз поїдемо у Вінницю. Ще місяць ми поїздимо різними містами, а потім плануємо поїхати у Європу. Хочемо пробувати подаватись на різні фестивалі. Цьогоріч ми виступали на трьох фестивалях, та не надто масштабних. У нас все попереду.
– Ви згадуєте, що плануєте виступати за кордоном. У вашому добірку є пісні іноземною мовою, чи будете виконувати пісні українською?
Володимир: У нас є достатньо пісень іноземною мовою, проте ми хочемо у Європі виконувати українську музику. Гадаю, це буде цікавіше, оскільки всі співають англійською, цим нікого не здивуєш.
– У вас уже є деякі відеоролики на свої пісні. Чи плануються нові зйомки?
Володимир: У нас є ролик на пісню «Happy end». Зараз плануємо відзняти кліп на пісню «Зима», та це вже взимку. Знайшлася людина, котрій просто сподобалася наша пісня, і він безкоштовно зробив професійну відеороботу.
Максим: Важлива річ – робити те, що любиш. У пісню потрібно вкладати все, що у тебе є всередині. Люди відчувають твій настрій.
– Ви часто виступаєте у Східних областях країни, а тексти пісень написані українською мовою. Як реагують люди на це, попри всі стереотипи?
Володимир: Насправді, там дуже багато україномовних людей, які тільки і чекають на таку музику. Згадую виступи в Одесі, де до нас підходили люди і дякували за українську мову.
– Чи є у вас досвід виступів у нічних клубах? Якщо так, то як реагує публіка?
Володимир: Виступали і у клубах, але все залежить від самого закладу, від оточення. Не цікаво виступати у ресторанах, де ти віддаєшся на повну, а люди сидять перед тарілками і жують.
– В чому перевага вуличної музики?
Володимир: У тому, що ніхто не зобов’язаний тут стояти. Якщо твоя музика не зачепила перехожого – він піде, і навпаки.
Максим: У вуличній музиці ти ніколи не знаєш, що буде далі, немає плану та програми. Тут все спонтанно.
Сніжана САМАНЧУК
Віра ДОБЖИНЕЦЬКА
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь