Події останніх двох років продовжують тримати у напрузі більшість населення. Побоювання щодо інфікування коронавірусною інфекцією, протікання хвороби, нові спалахи, потік інформації, а тепер ще й сутички між “фронтами” вакцинованих та антивакцинаторів – все це залишає слід на вразливій психіці людей. Така емоційна напруга в суспільстві викликає тривогу, страх, роздратування чи пригнічення в більшої частини населення. До того ж психічні розлади можуть виникнути й після перенесеної коронавірусної хвороби, бо вона впливає ще й на нервову систему людини. На жаль, в Україні медики зовсім не приділяють увагу постковідному відновленню, а людина залишається сам на сам зі своїм психологічним напруженням. Часом складно просто зберегти спокій і продовжувати жити тим життям, яке було ще до пандемії.
Як не піддаватись емоційній напрузі в час карантину? Як зберегти своє психічне здоров’я? Які психічні розлади зараз найчастіше виникають в людей? На ці та інші питання нам відповіла лікарка-психіатриня із 13-річним стажем роботи Ірина Гладка.
Людина, яка проживає в соціумі, емоційно залежна від подій, що відбуваються. Тож не дивно, що навіть люди, які не хворіють, відчувають тривогу та страх. Дуже складно віднайти баланс, коли довкола тільки й розмови про користь і шкоду вакцини, щоденне збільшення кількості хворих на COVID-19, нові заборони й обмеження.
Ірина: Напружена ситуація індивідуально впливає на психіку людей, адже кожен має свій поріг стресостійкості. Втім, без виключення усім в час пандемії притаманне відчуття тривоги. В цей період актуальне питання в голові кожного: “А що буде завтра?”
Психіатриня розповідає, що зараз найчастіше люди стикаються із відсутністю відчуття безпеки, невпевненістю у наступному дні. Саме ці відчуття спроможні впливати на майбутнє.
Ірина: Це все веде до розсіяності уваги, пам’яті, тому в результаті знижується продуктивність на роботі, в соціумі, в сім’ї.
Насправді допомогти своєму психічному здоров’ю можна і без лікарських препаратів. В цьому вам допоможе здоровий сон, активність, аналіз своїх почуттів, вміння уникати ситуацій, які дратують.
Психологи радять, не ховати в собі переживання щодо коронавірусної ситуації. Уникати розмов на цю тему, створювати вигляд, що нічого не відбувається – хибний шлях до збереження свого психічного здоров’я. Найкраще – говорити про це із близькими, розповісти свої страхи, знайти підтримку. Також необхідно зрозуміти, що вірус може бути не таким страшним, якщо більше часу приділити засобам захисту.
Порада 1.Зменшуйте свій доступ до потоку інформації
Постійний моніторинг новинних стрічок, зіставлення свого самопочуття з ознаками хвороби, статті, що викликають емоційне напруження погано на вас вплинуть. Обмежте свій час для новин і використовуйте тільки офіційні джерела інформації.
Ірина: Негатив у соцмережах та на телебаченні надмірно впливає на психіку людей. Багато залежить від рівня освіченості суспільства та вміння критично сприймати інформацію. Я б рекомендувала уникати надмірного перебування у соціальних мережах.
Порада 2. Більше гуляйте на свіжому повітрі
Знизити рівень тривожності допомагає перебування на свіжому повітрі. Особливо це варто робити в осінній період, коли зменшується світловий день і організм потребує сонця. Людям, які страждають постковідним синдромом і відчувають слабкість, втому, брак сил, варто більше часу проводити на свіжому повітрі й не соромитись просити допомоги в родичів та колег, якщо всі обов’язки ще не під силу.
Ірина Гладка розповідає, що в час карантину збільшилась кількість пацієнтів зі скаргами на панічні атаки.
Ірина: Панічні атаки зазвичай розпочинаються раптово, без попередження. Вони можуть проявитись у будь-який час: за кермом автомобіля, в торговому центрі, під час ділової зустрічі чи навіть сну. Вони мають багато симптомів, які зазвичай сягають максимуму протягом декількох хвилин. Час карантину звичайно сприяє виникненню панічних атак у людей, особливо у тих, в кого є обтяжена генетична схильність чи певний тип характеру. Саме стан паніки виникає у 50% пацієнтів, які хворіли на Covid-19, незалежно від факторів ризику.
Порада 3. Вчіться заспокоюватись і контролювати свої емоції
На жаль, наша психіка краще себе почуває в прогнозованому світі, де всі події передбачувані. Втім, в реальному житті всі глобальні проблеми застають людей зненацька, тож стресу не уникнути. Не потрібно піддаватись паніці й створювати її. Концентруйте увагу на своїх справах та хобі, а новини сприймайте через призму критичного мислення. В стресовій ситуації необхідно звернути увагу на своє дихання. Варто повільно та глибоко дихати щонайменше 10 циклів, зосередитись на своїх відчуттях, предметах довкола, звуках та запахах.
Ірина: Наш організм може реагувати на стрес і напругу підвищенням температури тіла і т.д. Це дуже часто відбувається із людьми, які перехворіли на коронавірусну хворобу. Вони постійно перебувають у тривозі, вимірюють температуру тіла, контролюють рівень кисню, тиск. Виникають такі соматичні прояви, як болі в серці, в епігастральній ділянці, нудота, болі в ділянці голови, хоча при об’єктивному обстеженні всі показники в нормі.
Порада 4. Міцний сон
Саме сон є чи не першим показником внутрішньої тривоги та емоційного напруження. Проблеми під час засинання, часте пробудження, ранкова втома та роздратування викликані саме нестабільним емоційним станом.
Порада 5. Попрацюйте над своєю тривожністю
Ірина: Дотримання простих правил допоможе уникнути захворюваності, а вакцинація ще й зменшить тривожність щодо цього.
Тривожність буває виправданою у випадках, коли події справді хвилюють людину, вони безпосередньо її стосуються і в цей конкретний час змінюють її життя. Наприклад, близьке звільнення з роботи, переїзд на нове місце проживання, сімейний конфлікт можуть викликати тривожність. Втім, бувають випадки, коли немає безпосередніх причин, але людина себе наштовхує на стан тривоги. Підвищений рівень тривоги проявляється у постійному очікуванні поганих подій. Це посилює пригнічений стан, проблеми зі сном і харчуванням. Здебільшого такі відчуття виникають у вільний час, тому необхідно посилити своє захоплення улюбленою справою, перевести свої думки у потрібний напрямок. Втім, це не про перевтому. Не дозволяйте собі занадто багато працювати. Активний відпочинок дуже важливий в питанні подолання тривожності.
Ірина: Існує безліч способів зберегти своє психічне здоров’я в час карантину. Найперше – потрібно тримати в рівновазі усі сфери життя. Баланс у харчуванні, відпочинок, інтелектуальне та фізичне навантаження, якісний та тривалий сон – все це дуже важливе. Наявність улюбленої справи, дозволяє отримувати позитивні емоції. Рекомендую уникати стресових ситуацій та негативних тем при обговоренні. У період пригніченості та стурбованості, страху, тривоги не потрібно боятись звертатись до психологів, психотерапевтів чи навіть психіатрів.
Залишити відповідь