ЕКСКЛЮЗИВНІ ІНТЕРВ'Ю

Євген Положій: «П’ять секунд, щоб вижити»

Євген Положій: «П'ять секунд, щоб вижити»

Сучасні письменники дедалі частіше презентують книги про війну, польові розповіді та історії, які ошелешують. Автор відомої книги сучасності «Іловайськ» – Євген Положій презентував нове видання, розлоге довершення попередньої книжки – «5 секунд, 5 днів». Розповідь, в основі якої лежать подробиці трагічних подій під Іловайськом. Більше про книжкову новинку поговорили з Євгеном Положієм – українським письменником, журналістом, головним редактором кількох часописів.
 

– Розкажіть про нове видання. Чому саме така назва, якщо ця книжка продовження попереднього твору «Іловайськ»?
 

– Книжка «5 секунд, 5 днів» – це окрема історія, яка не увійшла в «Іловайськ». Вона стосується не тільки військових епізодів життя героя до і після, це цільний текст, цільний роман.
 

Що спонукало до написання книг на таку тематику?
 

– Ми всі розуміємо, що Україна воює. Всі про це знають, але не всі реагують, ніби це окрема історія кількох людей. 5 секунд – це час, який потрібно головному герою, для того щоб вижити. Полічити до п’яти від моменту поранення, саме так його навчив санітар. 5 днів потрібно іншому герою для того, щоб вийти з оточення самому та витягти поранених товаришів. 5 років – це час, який потрібен народному депутату – антигерою, для того, щоб пограбувати всіх своїх земляків. Хоча він також був на Майдані, але обрав шлях особистого збагачення. Зовсім інша часова категорія випадає Владу Ковальову, лікареві з Херсону – це вічність, бо він гине.
 

img_3927
 

На початку попередньої відповіді ви згадали, що не всі розуміють проблему війни. Ви погоджуєтеся з з тим, що на Заході війна відчувається слабше?
 

– У нас, у Сумах така ж історія. Люди звикають до всього. Якщо перших 50 загиблих людей «ховали» всім містом, то зараз приходить людей зо 100, не більше. Це вже не подія, люди звикли до смерті, до війни. Потрібно розуміти, що ця війна у будь-який момент може прийти скрізь.
 

Від мого будинку до кордону з Росією 40 км, а до танків – 70, це година в дорозі. Ти ніколи не знаєш чи вранці прокинешся та хто довкола стоятиме. Так, у нас гостріше відчувається війна, але те, що Захід далі територіально, ще нічого не означає. Чим більша байдужість до цієї теми, тим менше ймовірність нам перемогти, тим довше триватиме війна.
 

– Як ви вважаєте, чи можливо словом у книзі донести до громадськості усвідомлення біди? Український читач воліє обирати легку книгу, не про війну, чи так це?
 

– Це нормально. Ненормально, коли ти хочеш виключно чогось легкого. Війна не означає, що ми маємо ходити в обідраних штанах, їсти сухий хліб з сіллю та всім жертвувати, але тільки но розважатися теж неможливо. Чим більше людей віддаватимуть свою енергетику на той бік, тим більше у нас буде можливості перемогти.
 

– Які у вас асоціації з Івано-Франківськом? Чи не плануєте приїхати з презентацією до нас?
 

– Приїхати дуже хочеться, плануватиму візит до вас. Асоціації такі, що за останні чотири-п’ять років це місто досить стрімко розвивається. Роблю висновки тільки по тому, що бачу, але це погляд збоку. Думаю, що у порівнянні з містами на Сході країни Івано-Франківськ добре розвивається.
 

Сніжана САМАНЧУК
 

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]