Злата Огнєвіч: “Для мене концерти – це не тільки виступи в Європі, а можливість говорити про війну”

Українська співачка та головна холостячка країни Злата Огнєвіч подорожує Україною із пісенним туром “СВІТЛО”. Частина коштів зібраних під час виступів буде перерахована на потреби ЗСУ. Втім, співачка не тільки так підтримує українських захисників. Від початку бойових дій Злата Огнєвіч виступає у військових частинах і шпиталях, бере участь у благодійних проєктах і концертах як за кордоном, так і в Україні. Переконана, її зброя – це музика.

Ведучі радіошоу “Зроблено в Україні” поспілкувались зі Златою Огнєвіч про її благодійні концерти, волонтерську діяльність, виступи перед українськими захисниками, а також те, як співачку з України зустрічають за кордоном.

 

– Вітаємо в Івано-Франківську. Якою була дорога в таку дощову погоду?

Ми довго їхали. За вікном дощ, і снився мені теж дощ. Я помітила, що перед концертами мені часто сняться сни, які я називаю артистичними кошмарами. Наприклад, сниться, що протекла стеля в залі, або я забула слова, або багато людей, а я не встигаю вийти, на мене всі чекають, музика вже грає, а я ще в іншій будівлі. Вони є набагато страшнішими, аніж я розповідаю. Такі сни мені сняться під час концертних турів, поїздок, зйомок. Так працює моя підсвідомість.

Треба бути готовим до всього і завжди. Пригадую, коли приїздила на канікули додому в Крим, завжди мене зустрічав дощ. Наступного дня вже було сонце. Мама казала, що я ніби людина дощу, бо приїжджаю в Судак і постійно падає дощ.

 

– Твоя пісня “Світло” піднесла роль рятувальників, які справді роблять непросту справу. Як з’явилась ідея в такий спосіб подякувати саме ДСНСникам?

Вони – герої без зброї. В цю хвилину, поки ми з вами спілкуємось, вони гасять пожежу на Харківщині, куди влучила ракета. Кожен із нас є справжнім героєм, але рятувальники ДСНС ризикують власним здоров’ям і життям, допомагають іншим людям. Я пишаюсь всіма українцями. До цих часів ми не знали своєї справжньої сили. Так, ми знали що круті, але все ж були певні сумніви. Зараз ми не сумніваємось. Українці круті, сильні, незламні, надпотужні. Пісня “Світло” присвячена усім людям, які йдуть на світло. Коли всередині багато темряви, то складно допомагати іншим. Тому я завжди кажу, як би не було вам складно, знаходьте в собі мотивацію, світло, внутрішню силу і йдіть вперед.

 

– З початком повномасштабної війни ти активно займаєшся волонтерською діяльністю. Розкажи про це. 

Я вважаю, що кожен з артистів, хто має таку можливість, зараз працює на перемогу нашої країни. Моя зброя – це музика. За час повномасштабного вторгнення, на концертах за моєї участі в Європі, в Америці й в Україні, було зібрано понад 9 млн грн. Ми не зупиняємось.

Також в мене є окремий благодійний проєкт “ЛЕЛЕКА” в рамках якого ми збираємо кошти на допомогу дівчатам та жінкам, які постраждали від війни. Ми направимо ці кошти до фонду “Марш жінок”, а він вже розподілятиме допомогу жінкам. Я була в Києві в хабі цього фонду. Вони працюють, повністю на благодійній основі сортують, знаходять кошти. Тому якщо ви хочете долучитись, то робіть це, будь ласка. Я завжди кажу, що немає маленької допомоги. Наприклад, 10 гривень від 10 000 людей – це 100 000 грн. Це дуже велика сума. Це вже одна автівка. Тому донадьте. Поважаю усіх і кожного, хто в такий нелегкий час, коли кожна копійка на рахунку, все одно знаходить можливість допомагати. Люди, ви дуже круті!

 

– Ти часто виступаєш перед нашими бійцями. Як відбуваються такі виступи?

В мене дуже багато відео. Коли ми переможемо, то я буду показувати їх і все розповідати. Може буде такий невеличкий документальний фільм. Дуже багато всього бачу, наші бійці вмотивовані, знають за що борються.

Нещодавно я присвятила своє сходження на Говерлу військовополоненим з Азовсталі. Я йшла, дивилась на красу нашої країни, природу і розуміла, за що воюють наші захисники. За кожен сантиметр нашої неймовірної землі, за свободу, за мир і ми дуже їм вдячні. Низький уклін!

Мені дуже приємно це робити (ред.- виступати перед бійцями), це є моїм обов’язком. Під час концертів я бачу вогонь в очах наших військових. Мені хочеться дарувати їм натхнення, бо зараз в їхньому житті багато повсякденної рутини: обстріли, бої, навчання, постійна служба. Хочеться подарувати якесь світло, любов. Я з нетерпінням чекаю на такі концерти. Це щось геть інше, вони не схожі на звичайні виступи, бо пронизані радістю, почуттям надії й любові. Я багато чого бачу там. Мене водять на екскурсії в бліндажі, я бачила кухню, яку хлопці облаштували собі. Готує там якийсь відомий кухар-українець, який жив і працював у Європі, а коли дізнався про війну, то приїхав і допомагає чим може.

Під час першої половини концерту я шукаю підхід до хлопців, вони соромляться, а потім поводять себе розслаблено, аплодують, можуть потанцювати.

Я бачила, коли наші військові звільняють населені пункти, то стикаються із жахом, який ворог залишає після себе. З цього можна зрозуміти, що таке безладдя твориться і у ворожій армії. А в наших хлопців все акуратно, кожен робить свою справу. 

 

– Ти ще й часто  виступаєш на благодійних концертах за кордоном. Як там ставляться до українців і війни?

В Європі є країни, в яких добре сприймають українців, а є, де менше. Коли ми були в Будапешті, концерт міг зірватись. Якби не опозиційні сили, які на рівні влади відстояли право на проведення концерту, ми б не змогли виступити. Прийшло дуже багато українців, підтримували нас. Якщо зовні дивитись на ці концерти, то бачимо, як тисячі українців приходять з прапорами, кричать “Смерть ворогам”. Я відчуваю цю потужну підтримку. Зараз ми маємо не мовчати, розповідати про те, що відбувається в нашій країні. Коли я була в Італії, то багато італійців навіть не знали про “азовців”. Я розповідала про них, про полон, як вони боронили Маріуполь. Люди були вражені, не знали всієї інформації. Завдання тих українців, які зараз за кордоном – не стомлюватись і розповідати, виходити на мирні мітинги, щоб Україна весь час була на слуху. Також це і моє завдання, як артиста. Для мене концерти – це не тільки виступи в Європі, а можливість говорити про війну, військовополонених, командира “Редіса”. Це не тільки пісні, а позиція, бо так ми розповідаємо світові про Україну.

 

– Що цікавого у своїй творчості ти готуєш для слухачів?

– В планах є дуетна пісня. Сподіваюсь, ви її почуєте вже цього року. Це буде дуже цікавий і неочікуваний дует з українською зіркою. В нас дуже багато талановитих співаків.

 

– Зараз на телебачення повертаються розважальні проєкти, співочі шоу. Як вважаєш, чи доречно це зараз?

– Я вважаю, що ми маємо право жити, а в цьому житті є місце для кохання, танців і всього того, що притаманне для людей. Просто головне – не забувати завдяки кому ми маємо змогу жити тут, творити, пити каву. Саме завдяки ЗСУ, нашим захисникам. Жодної хвилини не забувати про них, донатити, допомагати, робити свій внесок у перемогу. Ось така моя філософія щодо цього.

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *